Великий Державний Герб України — поза законом

В офіційній відповіді, наданій Міністерством юстиції України у межах запиту відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI від 13 січня 2011 року, прямо зазначено: закон про Великий Державний Герб України відсутній. Це означає, що на законодавчому рівні не встановлено ані його офіційного статусу, ані порядку використання.

Водночас стаття 20 Конституції України чітко визначає, що Великий Державний Герб України встановлюється виключно законом, який має бути ухвалений не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради.

Такий закон ніколи не був прийнятий. 

Єдиним чинним нормативним актом щодо державної символіки залишається Постанова Верховної Ради України «Про Державний герб України» № 2137-XII від 19 лютого 1992 року, якою затверджено лише Малий Державний Герб — золотий тризуб на синьому щиті.

Хоча ця постанова не має сили закону, вона продовжує застосовуватися і не була скасована чи замінена іншим актом.

Таким чином, тризуб є легітимним символом державної влади України, оскільки використовується на підставі офіційного акту Верховної Ради, однак його юридичний статус залишається поза межами закону у формально-правовому сенсі, оскільки закон про державну символіку досі не прийнято.

Великий Державний Герб, у свою чергу, юридично не існує, оскільки закон, який мав би його затвердити, не був ухвалений, попри прямі конституційні вимоги.

Будь-які візуальні варіації, які представляються як «великий герб», не мають правового статусу і є довільними зображеннями без нормативного підгрунтя.

Спроба затвердити Великий Герб була здійснена у 2021 році через законопроєкт № 5712 «Про Великий Державний Герб України», однак його було прийнято лише за основу і не ухвалено як закон.

Таким чином, використання так званого Великого Державного Герба України сьогодні не має жодного юридичного підґрунтя. Жоден орган державної влади не уповноважений розміщувати цей герб на фасадах, у презентаціях, на документах, печатках чи інших офіційних носіях. Це є прямим порушенням Конституції України та принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Основного Закону.

Фактично йдеться про системну підміну понять, коли символ, що юридично не існує, використовується в офіційній державній практиці, створюючи правову фікцію. Більше того, його тиражування та демонстрація в державних установах може розцінюватися як перевищення повноважень та порушення порядку використання державної символіки, за що передбачена відповідальність.

Конституційна норма вимагає наявності закону — його немає. А отже, будь-яке «офіційне» використання Великого Герба на сьогодні є незаконним і протиправним.

Формально, малий герб (тризуб), відповідно до Постанови Верховної Ради України №2137-XII від 19 лютого 1992 року, визнано головним елементом великого герба, але сам по собі він не може замінити весь гербовий комплекс, передбачений статтею 20 Конституції України.

Відповідно, Україна де-юре залишається без повного, законодавчо затвердженого герба, а отже, один із трьох державних символів (герб, прапор, гімн) не оформлений відповідно до конституційних норм.

Це створює правовий вакуум, який може бути інтерпретовано як символічний дефіцит легітимності або недостатність формального суверенітету на рівні державної геральдики та конституційного представництва.