Чи входили до складу українських територій Курська та Білгородська області

Відповідь Українського інституту національної пам’яті була надана у відповідь на офіційне звернення від 16 вересня 2024 року.

Суть запиту полягала у з’ясуванні, чи входили території сучасних Курської та Бєлгородської областей до складу українських державних утворень у минулому.

Підставою для звернення стали заяви, що поширюються у публічному просторі, про нібито український статус цих регіонів і, як наслідок, спроби легітимізувати перебування військовослужбовців Збройних Сил України на відповідних територіях.

У своїй відповіді Інститут прямо зазначає, що ані Курська, ані Бєлгородська область як окремі адміністративно-територіальні одиниці ніколи не входили до складу українських держав.

Водночас наголошується, що південні райони обох областей, які сьогодні належать до складу Російської Федерації, є частиною історико-географічного регіону під назвою Слобідська Україна (Слобожанщина).

Це означає, що українська етнічна присутність у цих регіонах справді мала місце, однак ідеться не про політико-правове включення цих земель до складу України, а про історико-культурний вплив у межах заселення південних околиць Російської імперії українським населенням у XVII–XVIII століттях.

Слобідська Україна, згідно з наведеним визначенням, охоплювала східні території, прилеглі до сучасного українського кордону, включно з частиною Харківської, Сумської, Луганської та Донецької областей, а також південні райони Воронезької, Курської та Бєлгородської областей Російської Федерації.

Основою формування цього регіону стала історична колонізація Дикого Поля українськими переселенцями, однак це не означає існування на цих землях самостійних українських державних утворень.

Крім того, слід зауважити, що у статті 133 Конституції України закріплено вичерпний перелік адміністративно-територіальних одиниць, які входять до складу української держави. У цьому переліку Курська та Бєлгородська області відсутні.

Відповідно, будь-які політичні інтерпретації або заклики, що виходять за межі цього конституційного визначення, не можуть вважатися юридично обгрунтованими.

Таким чином, надана Українським інститутом національної пам’яті відповідь не підтверджує наявність у України будь-яких територіальних претензій до Бєлгородської чи Курської областей.

Документ має довідковий характер, грунтується на історико-географічному аналізі й підкреслює виключно факт наявності українського етнічного населення в окремих районах цих областей у минулому.

Питання сучасного державного статусу цих територій у межах українського законодавства не викликає сумнівів — вони не входять і ніколи не входили до складу України як держави.