Україна визнає чинним постанову ДКНС СРСР від 1991 року
Отримано: 15.01.2025
Запит було подано з метою отримати роз’яснення, що означає термін «поточна редакція» нормативно-правового акта на сайті zakon.rada.gov.ua.
Міністерство юстиції України у своєму офіційному відповіді підтвердило, що постанова Державного комітету з надзвичайного стану в СРСР від 19 серпня 1991 року № 1 залишається чинною в правовому полі України зі статусом «чинної редакції».
Це означає, що документ, ухвалений органом Союзу РСР, не був скасований або визнаний таким, що втратив чинність українською владою, і досі вважається актуальним нормативно-правовим актом.
У роз’ясненні Міністерства зазначено, що під терміном «чинна редакція» розуміється актуальний текст нормативного акта з урахуванням усіх офіційних змін і доповнень на момент запиту. Щодо цієї постанови жодних змін внесено не було, отже, вона юридично продовжує діяти в оригінальній редакції.
Крім того, Міністерство посилається на Закон України «Про доступ до публічної інформації» та на власні повноваження, відповідно до яких воно здійснює ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів і забезпечує зберігання їх офіційних текстів.
У листі також зазначено, що база даних «Законодавство України» містить електронні версії оригіналів нормативних актів, включаючи ті, що були ухвалені до проголошення незалежності, якщо вони не були скасовані або визнані такими, що втратили чинність.
Факт офіційного підтвердження чинності постанови органу СРСР, у якій йдеться про «життєзабезпечення народів і громадян Союзу РСР» та захист цілісності Союзу, створює унікальну правову ситуацію. Цей документ, незважаючи на зміну державного суверенітету, формально продовжує діяти в правовому полі України.
Таким чином, Україна фактично визнає юридичну спадковість окремих актів СРСР, не здійснивши повної правової дерогації від радянської системи.
Це може мати наслідки як для статусу актів, ухвалених до 1991 року, так і для правового визнання народу України як правонаступника одного з народів Союзу РСР.
Зокрема, зберігається формальна підстава для визнання титульної нації — етнічних українців — як носія спадкової суб’єктності, закріпленої в союзних нормативних актах.
