1. Співбесіда — це центр усієї процедури

Перше, що ви маєте зрозуміти: співбесіда — це ключовий момент. Саме під час співбесіди приймається рішення, чи є у вас підстави для отримання притулку. Це не просто формальність. Це юридично значуща подія, від якої залежить ваша доля.

На співбесіді ви зобов’язані:

– розповісти свою історію втечі: хто вас переслідував, за що, коли, які докази у вас є

– обґрунтувати, чому саме у вашій ситуації існує особиста загроза

– бути готовим відповідати на детальні, повторювані й контрольні запитання

Співбесіда може бути:

– попередньою — у деяких країнах це перше коротке опитування для зняття біометрії, видачі документа шукача, встановлення особи й короткого опису ситуації

– основною — це повний розгляд справи. Саме вона визначає результат

Важливо: якщо на попередньому етапі ви вказали країну, де у вас є довгострокова віза (навіть якщо ви туди не хочете їхати), це може бути використано проти вас. Міграційні органи можуть вирішити, що у вас вже є «безпечна країна», і відмовити у розгляді справи. Візи в паспорті — це не нейтральний фактор. Вони можуть стати підставою для відмови.

 

2. Перекладач — союзник чи загроза

Ви маєте право на перекладача за законом. Але практика показує, що перекладач може відіграти критичну роль — як позитивну, так і руйнівну.

Що потрібно знати:

– багато перекладачів походять із російськомовного середовища й можуть мати політичні погляди (проукраїнські, проросійські тощо)

– ви не зобов’язані погоджуватись на перекладача, якому не довіряєте. Якщо ви відчуваєте упередженість, спотворення ваших слів — одразу просіть перенести співбесіду

– офіційно ви маєте право вимагати: іншого перекладача, перенесення слухання, зауважень до протоколу

Небезпека: якщо перекладач перекручує інформацію, ви не зможете потім довести, що співбесіда була проведена некоректно. Міграційні офіцери будуть орієнтуватись на записане. Це може зруйнувати всю вашу справу.

 

3. Адвокат — не завжди помічник, але завжди свідок

Наявність адвоката на співбесіді — важливий фактор, навіть якщо він не буде активно втручатись у процес. Питання, наскільки адвокат допоможе саме вам, залежить від його кваліфікації, досвіду й ставлення до справи. Іноді адвокат справді може зіграти вирішальну роль, грамотно викласти позицію, подати клопотання, захистити ваші права. Але навіть якщо він формально мовчить — його присутність має значення.

Чому це важливо:

– адвокат — офіційний свідок того, як проходила співбесіда й як до вас ставилися

– його присутність зменшує ймовірність свавілля, тиску або некоректних дій з боку міграційних органів

– навіть недорогий адвокат створює юридичну рамку: у разі порушень його свідчення й присутність можуть бути використані при оскарженні

– якщо адвокат бере участь у справі з самого початку, він зможе потім допомогти в апеляції, маючи повне уявлення про ваш процес

Вам не обов’язково наймати фахівця саме з питань біженців — достатньо, щоб це був ліцензований юрист, який може офіційно вас представляти. Навіть його мовчазна присутність у кімнаті — це вже форма захисту.

 

4. Фізичні докази — обов’язкові

Головна причина, чому не можна покладатися на інтернет, телефон або просто усні пояснення — це те, що міграційні органи працюють лише з тим, що можна офіційно долучити до справи.

Посилання, онлайн-сторінки, відео з YouTube або фото з телефона не вважаються доказами, якщо вони не подані в документованому вигляді. Вони не фіксуються й не враховуються під час прийняття рішення.

Що потрібно враховувати:

– будь-які важливі документи, скріншоти, переписки, фото, заяви — роздрукуйте заздалегідь

– підготуйте все щонайменше у трьох примірниках: один — для офіцера, другий — для архіву, третій — для вас

– принесіть матеріали також у цифровому вигляді на двох носіях — і флешка, і диск: у деяких установах один формат можуть не зчитувати, а інший — підійде

– навіть якщо здається, що диск — це застаріло, в окремих інстанціях саме диски досі приймають офіційно

– офіцер не зобов’язаний відкривати посилання, чекати завантаження або переглядати файли з телефона — особливо за умов великого потоку заявників

– ваш телефон можуть вилучити, вимагати вимкнути або повністю заборонити доступ до інтернету на час процедури

– якщо докази не оформлені фізично або не надані у придатному для справи вигляді — вважається, що ви їх не надали

Ваші матеріали мають бути підготовлені заздалегідь і оформлені у такому вигляді, щоб їх можна було вкласти в справу. Усе, що залишається «на словах» або «в інтернеті», у більшості випадків ігнорується. Це стандартна практика, і ви маєте бути до неї готові.

 

5. Доводьте правду — не грайте роль

Співбесіда — це не вистава. Ваша поведінка, емоційні реакції і навіть дрібні деталі оцінюються не як художній стиль, а як сигнал щирості. На що варто звернути увагу:

– не бійтеся говорити про наявність грошей, майна, професії — це не причина для відмови

– ви тікаєте від небезпеки, а не від бідності. Якщо у вас є ресурси — це, навпаки, підкреслює, що ви могли залишитися, але обрали безпеку

– не перебільшуйте й не спотворюйте факти: часто офіцери ставлять ті самі питання з інтервалом, щоб виявити невідповідності

– навіть незначні неточності можуть бути сприйняті як брехня і призвести до відмови

Деякі питання на співбесіді — це не збір інформації, а перевірка вашої послідовності. Вас можуть запитати не для отримання відповіді, а щоб переконатися, що ви не змінюєте показання або не приховуєте деталі.

 

6. Очікуйте тиску — і будьте готові

У багатьох країнах система орієнтована не на те, щоб надати вам повноцінний притулок, а на те, щоб “перенаправити” вас на тимчасові статуси. Це спрощує завдання держави, але ставить під загрозу ваші права.

Що це означає:

– співбесіда може бути формально ввічливою, але фактично — спрямованою на відмову

– офіцери можуть ставити провокаційні запитання, применшувати небезпеку, перебивати

– вас можуть переконувати «тимчасово пожити», «подати пізніше», «скористатися іншою програмою»

Важливо розуміти: ви маєте право на притулок. Це не подарунок і не гуманітарний жест, а юридичний обов’язок держави. Ваше завдання — послідовно пояснювати, чому саме вам загрожує реальна небезпека і чому ви не можете повернутися до країни походження.

7. Візи й поїздки — можуть вплинути на відмову

Перед подачею на притулок обов’язково перевірте, які візи та штампи стоять у вашому паспорті. Навіть якщо ви не поїхали до якоїсь країни — сам факт наявності візи може бути використаний проти вас.

Що це означає:

– якщо у вас є віза в «безпечну країну» (наприклад, Шенген, Канаду, Велику Британію), вам можуть сказати:

«Чому ви не поїхали туди? Там ви також могли просити притулок.»

– якщо ви проїжджали через безпечну країну (наприклад, Польщу, Словаччину, Угорщину), але не подали там на притулок — вам можуть відмовити за «правилом першої безпечної країни»

– якщо ви спробуєте приховати візи або поїздки, а це потім виявиться — це викличе ще більше підозр і може зіпсувати справу

Навіть якщо віза вже не чинна, або ви не скористались нею — офіцери все одно запитають:

«Чому ви не використали цю можливість для захисту?»

Що робити:

Будьте готові пояснити, чому ви не звернулись за притулком у тих країнах, де мали можливість. Заздалегідь продумайте логічну, чесну й послідовну відповідь.

 

8. Попереднє та основне інтерв’ю

У багатьох країнах процедура поділяється на два етапи:

Попереднє інтерв’ю (screening):

– коротке співбесідування

– знімають відбитки пальців, роблять фото

– уточнюють маршрут прибуття, країну походження, перевіряють документи

– видають тимчасовий статус шукача (наприклад, дозвіл на перебування до розгляду справи)

Основне інтерв’ю:

– детальний розгляд вашої справи

– збираються факти, докази, біографія

– ухвалюється рішення про надання або відмову в притулку

На попередньому етапі вже закладаються ключові аргументи, тому важливо бути чесним з самого початку. Те, що ви скажете під час першої розмови, може бути зіставлено з основним інтерв’ю, і будь-яка невідповідність — може зіграти проти вас.

 

9. Якщо ваші права порушують — зафіксуйте це

Навіть перебуваючи в будівлі міграційного офісу, ви маєте право повідомити про порушення своїх прав. Якщо ви зіткнулися з тиском, агресією, упередженим перекладачем або викривленням ваших слів — ви маєте право зафіксувати це, навіть якщо не можете одразу довести.

Що можна зробити:

– ви маєте право зателефонувати в поліцію й на своїй мові (українською, російською тощо) повідомити, що ваші права порушуються

– поліція, ймовірно, не приїде негайно й не втрутиться, але сам факт дзвінка буде зафіксований у системі

– якщо пізніше виникнуть розгляди — ви зможете посилатися на факт цього дзвінка як на доказ того, що намагались захистити свої права

– це особливо важливо, якщо ви відчуваєте тиск, страх, не маєте можливості записати подію або подати офіційну скаргу

Навіть короткий дзвінок із зазначенням місця, часу та суті конфлікту може стати важливим доказом того, що вас поставили в нерівні умови або поводилися з вами неправомірно під час інтерв’ю.

 

10. Висновок: як зберегти шанс на захист

Щоб не втратити своє право на притулок:

– готуйтесь заздалегідь, продумуйте свою історію, збирайте документи

– не покладайтеся на прихильність — система не зацікавлена у вашому успіху

– завжди говоріть правду, навіть якщо вона здається незручною, складною або «не виграшною»

Чесність у деталях — головний аргумент у справі. Міграційні служби можуть пробачити брак документів, але не пробачать брехні. Якщо ви будете послідовні, відкриті та підготовлені — у вас є шанс отримати справжній захист.

Мета цього матеріалу — не дати універсальний рецепт чи остаточну істину, а допомогти вам зорієнтуватися в темі й зрозуміти базову структуру процесу. Міграційні процедури можуть суттєво відрізнятися в різних країнах: десь передбачені попередні інтерв’ю, а десь їх немає взагалі; в одних місцях із вами будуть ввічливими, в інших — ні.

Тому не сприймайте цей документ як остаточну інструкцію до дії. Це — відправна точка. Напрям. Основа для самостійного вивчення й усвідомлення своїх прав і можливостей. Ви маєте продовжувати вивчати, уточнювати й адаптувати отриману інформацію до своєї конкретної ситуації та юрисдикції.