Вкладення: 1

Відповідь Українського інституту національної пам’яті підтверджує, що приєднання західноукраїнських земель (сучасні Волинська, Рівненська, Львівська, Івано‑Франківська та Тернопільська області) до складу Української РСР відбулося на підставі Закону СРСР від 1 листопада 1939 року «Про включення Західної України до складу СРСР з об’єднанням з Українською РСР».

Хоча формальним предметом інформаційного запиту було питання про поширення Голодомору 1932–1933 років на західні регіони України, сама відповідь інституту підтверджує ключовий історико‑правовий факт: зазначені території під час Голодомору були частиною Польщі і не входили до складу Української РСР.

Саме це й відображено в заголовку звернення.

Однак, відповідаючи на це питання, Інститут зазначив і юридичну основу подальшого приєднання цих регіонів — Закон СРСР від 1 листопада 1939 року.

Отже, в одному документі зафіксовано як межі дії Голодомору, так і джерело легітимації територіальної цілісності України, що надає відповідям інституту особливого правового значення з огляду на чинне законодавство про дерадянізацію. ... Читати далі ⇢

Вкладення: 2

Відповідь Українського інституту національної пам’яті була надана у відповідь на офіційне звернення від 16 вересня 2024 року.

Суть запиту полягала у з’ясуванні, чи входили території сучасних Курської та Бєлгородської областей до складу українських державних утворень у минулому.

Підставою для звернення стали заяви, що поширюються у публічному просторі, про нібито український статус цих регіонів і, як наслідок, спроби легітимізувати перебування військовослужбовців Збройних Сил України на відповідних територіях.

У своїй відповіді Інститут прямо зазначає, що ані Курська, ані Бєлгородська область як окремі адміністративно-територіальні одиниці ніколи не входили до складу українських держав.

Водночас наголошується, що південні райони обох областей, які сьогодні належать до складу Російської Федерації, є частиною історико-географічного регіону під назвою Слобідська Україна (Слобожанщина).

Це означає, що українська етнічна присутність у цих регіонах справді мала місце, однак ідеться не про політико-правове включення цих земель до складу України, а п ... Читати далі ⇢

Вкладення: 2

Відповідь Українського інституту національної пам’яті надана у відповідь на звернення від 22 серпня 2024 року щодо державної належності українських етнічних земель у ХХ столітті.

У документі наведено дані за два історичні періоди: 1 січня 1932 року та 1 січня 1978 року.

Документ складається з двох частин: основної довідкової інформації та процедурно-роз’яснювальної вставки про повноваження самого Інституту.

Відповідь побудована на аналізі двох історичних зрізів — станом на 1 січня 1932 року та на 1 січня 1978 року — і містить інформацію про те, які території, заселені українцями, входили до складу тих чи інших держав у межах сучасних адміністративних кордонів України.

Перший часовий період — 1932 рік — охоплює склад Української Радянської Соціалістичної Республіки (як союзної республіки у складі СРСР).

До переліку увійшли території, що відповідають сучасним українським областям: Хмельницька, Житомирська, Вінницька, Київська, Черкаська, Чернігівська, Сумська, Полтавська, Кіровоградська, а також частини Одеської, Миколаївської, Харківської, Луганської, Донецької, З ... Читати далі ⇢

Вкладення: 2

Відповідь, надана Українським інститутом національної пам’яті, є офіційною довідкою, складеною у відповідь на звернення від 16 вересня 2024 року. Суть запиту стосувалася уточнення: які саме історичні території, населені українцями, входили до складу різних держав і республік у першій половині ХХ століття.

Документ побудований на двох часових періодах: 1919 рік і 1929–1937 роки.

1. Період до 30 березня 1919 року

Український інститут національної пам’яті пояснює, що на той момент неможливо однозначно визначити державну належність більшості історичних українських територій, оскільки тривали активні бойові дії. Території переходили під контроль різних армій і державних утворень.

Водночас у відповіді надається докладний перелік територій, що історично заселялися українцями, із зазначенням, під чий контроль вони потрапили у той час:

• Під контролем Української Народної Республіки: частина Східного Поділля, Брацлавщина, Східне Полісся, частина Північного Причорномор’я.